Згідно геофізичним даним, ядро Землі складається з трьох шарів. Зовнішній шар (на глибинах 2920-4980 км об’ємом 15,16% і масою 29,8% усієї Землі) пропускає подовжні, але не поперечні сейсмічні хвилі. З цієї причини вважається, що цей шар знаходиться в розплавлено-рідкому стані. Про це ж свідчать дані: про приливні коливання усередині Землі (якби вся Земля була твердою, то приливні коливання на її поверхні були б слабкіше фактично спостерігаючих); про нутаційні коливання земної осі з періодом біля доби (які без рідкого ядра були б неможливими); про так званих чандлеровські коливання полюсів (тобто коливаннях Землі в цілому щодо її осі обертання) з періодом близько 1,2 роки.

Перехідний шар між зовнішнім і внутрішнім ядром має товщину близько 140 км. Внутрішнє ядро має радіус 1250 км, об’єм близько 0,7% і масу близько 1,2% усієї Землі. Поздовжні сейсмічні хвилі проходять через нього з великими швидкостями, за даними останніх років сер. V_р = 11,1-11,4 км/с. У той же час дані про відображення поздовжніх хвиль від поверхні внутрішньої частини ядра, а також реєстрація сейсмічних хвиль Аляскінського землетрусу 1964 р. показують, що через неї проходять і поперечні хвилі (маючи тут досить малі швидкості V_s Л 3,6 км/с); за цими даними внутрішня частина ядра є твердим тілом, очевидно, близьким до плавлення.

Те, що внутрішня частина ядра, незважаючи на високу температуру, є твердою, пояснюється високим тиском у надрах Землі: з ростом тиску росте температура плавлення. Наприклад, для заліза температура плавлення збільшується на 0,03 ⁰К при збільшенні тиску на 10 атм. Оцінимо, при якій температурі буде плавитися залізо в центрі Землі. Якби вона була рідкою, то тиск у надрах складав би більш 10⁵ атм. Це збільшить температуру плавлення більше, ніж на 3000 ⁰С. Температура ж у ядрі Землі оцінюється в 3000 – 4000 ⁰К.